Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облупити

Облупити, -ся. Cм. облуплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУПИТИ"
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Патріотка, -ки, ж. Патріотка. К. Дз. 87.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей. Шух. І. 91.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Приспіти Cм. приспівати.
Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Чуб. І. 173. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду. Гол. І. 81.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Упослід нар. 1) Послѣ. Вх. Зн. 73. 2) Наконецъ, въ заключеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.