Батьків, -кова, -ве Отцовскій, отчій. Батьковії роскошеньки поминулися. батьків син. Порядочный сынъ порядочнаго отца, любимчикъ отца.
Вихвалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихвалитися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, похвастать, хвалиться, похвалиться. Вихваляється вірною дружиною.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Зажи́рливий, -а, -е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Cм. зажиракуватий.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
Підлесливо нар. Льстиво.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
