Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обітріти

Обітріти, -рію, -єш, гл. = обвітріти. Станьмо тутечка підождімо, поки сонце обітріє. Дума. Що воно таке, Архипе, обітріє?.. — Се як вітром перейде під час ісходу сонця, от сонце і обітріє. К. Исторія возс. Руси. І. 341.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІТРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІТРІТИ"
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Гіренький, -а, -е., Ум. отъ гіркий. Гіренький мій світ! Федьк. І. 100.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.
Здува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зду́ти, зду́ю, -єш, гл. 1) Сдувать, сдуть. Ой насіяв козак гречки на дубові на вершечку; узялася шура-бура, козакові гречку здула. Чуб. V. 1170. 2) Вздымать, вздуть.
Могори́́чний, -а, -е. Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу. Желех. Гол. Од. 75, 77, 79.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІТРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.