Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Герць, -ця, м. = герець.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. 5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ).
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Cм. зоряти.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Пересідлати Cм. пересідлувати.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Прудиус, -са, ж. = прутивус. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила.
Рамці, рамця, -ців, ж. мн.
1) = рамка.
2) = рама 2.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
