Бинька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Валування, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування.
Кожнярь, -ря́, м. Овчинникъ.
Мурма́нька, -ки, ж. = мурвань.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Охвітно нар. Пріятно, съ удовольствіемь, удобно, безопасно. охвітніше. Пріятнѣе, лучше, удобнѣе, безопаснѣе. Люде прираяли, щоб кого за дитину, — все таки, кажуть, охвітніше. Чого... тітусю, з ціпочком? — Охвітніше, каже, од собак. Дівчата були ще раді, що парубки з ними, — і веселіше, і охвітніше.
Переходити, -джу, -диш, сов. в. перейти, -йду́, -деш, гл. 1) Переходить, перейти. Нездужаю, рідний брате, не перейду хати. 2) Проходить, пройти. Поуставлялися всі громадами побіч дороги і чекали, доки не буде попри них переходити. Ішов-перейшов місяць по небі. Перейшло місяців два. 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські итти. 5) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. 6) — на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Перейшов на злидні. 7) Перейти танець. Протанцовать. Він танець чи два перейде.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. Поклони покладати. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. 4) = паренити. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Двори собі поклав на боці від своєї мами. 6) — гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. 7) — надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. 8) — гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові.
