Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бринькати

Бринькати, -каю, -єш, гл. 1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬКАТИ"
Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. І. 11.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Крушний, -а, -е. = крихний. Желех.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Обнова, -ви, ж. 1) Обнова, обновка. Чого се тобі так треба сорочки тії? — Обнови заманулось. МВ. (О, 1862. І. 89). 2) Откидной воротник шубы. Гол. Од. 17, 76.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Прийдячка, -ки, ж. То-же, что и приблуда (о женщинѣ). Конст. у.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Гол. Од. 15. Cм. спінка.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Торгівля, -лі, ж. Торговля. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.