Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь.
Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает.
Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка.
Порадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Порадоваться. Німці не порадуються нашому безголов'ю.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
