А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo.
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Гарман, -ну, м.
1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра.
2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники.
Козлоно́гий, -а, -е. Съ козлиными ногами. ...козлоногий п'яний дід.
Начухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) О листьяхъ: нарвать, сразу сдергивая рядъ листьевъ съ вѣтви.
2) О деревьяхъ: нарубить со многихъ деревьевъ тонкихъ вѣтвей.
3) О шерсти: начесать. Начухрав вовни.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Стерень, -ні, ж. = стерня. Кошено.... жачкою, — бачите, як одмітно од того, де косою кошено: тут стерень громаділками повиривано.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3.
