Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

норовистий

Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Н. п. Норовистий кінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРОВИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРОВИСТИЙ"
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Винагородити Cм. винагороджувати.
Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Несмак, -ку, м. 1) Непріятный вкусъ. 2) Безвкусіе.
Плідливий, -а, -е. Плодовитый. Жиди плідливі. Могил. у.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця. КС. 1883. II. 393.
Т'але сз. = але.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРОВИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.