Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

норовистий

Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Н. п. Норовистий кінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРОВИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРОВИСТИЙ"
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Близісінько нар. Совершенно близко, близехонько.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Підупадати, -да́ю, -єш, сов. в. підупасти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, прійти въ упадокъ. Деякі великі (ярмарки) підупали. О. 1861. IX. 181. 2) Бѣднѣть, обѣднѣть. Як я се добро мав, то я тоді кумував, а як тепер підупав, то я вже не кум став. Чуб. І. 233. 3)на силах. Ослабѣвать, ослабѣть.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Товстушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ товстуха. 2) Раст. a) Bidens tripartita L. Анн. 65. б) Phelypaea ramosa А. М. Анн. 24!). в) Plantago arenaria W. К. Анн. 258. г) Gentiana cruciata. Мил. 35.
Хавдій, -дія, м. Обжора. Желех.
Хазяй, -зяя, м. = хазяїн. Хазяй на всю губу. Ном. № 10101. Питається сам хазяй. Рудан. І. 80.
Чечевиця, -ці, ж. Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. І. 122. Хто в горох, а хто в чечевицю. Ном. № 6658.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРОВИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.