Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Закабли́, -лі́в, м. мн. Задники сапога. Дам лиха закаблукам, дам лиха закаблам, достанеться й передам.
Кривий, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. 4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. 5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. 6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. 7) криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах.
Поквилити, -лю, -лиш, гл.
1) Поплакать.
2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Посходити, -димо, -дите, гл.
1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори.
3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Посходили із світу й патріоти.
2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось.
