Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв.
Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато.
Поперечуватися, -чуюся, -єшся, гл. Перекрещиваться. Полотно є уткане з двох рядів ниток, які потренуються, а то з подовжних, що творять основу і поперечних: тканя.
Прихання, -ня, с. Фырканіе.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі.
Сап'янний, сап'яновий, -а, -е. Сафьянный. Сап'янні черевички на нозі. Шик-пик, не в сіх, не в тих, в сап'янових.
Убірання, -ня, с.
1) Одѣваніе.
2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка.
