Воскресення, -ня, с. Воскресеніе. Садукеї кажуть: нема воскресення.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Лепета́йло, -ла, с. Болтунъ, а въ загадкахъ названіе языка.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Попоробити, -блю, -биш, гл. Поработать много, наработаться. Попороби до поту, то й попоїси в охоту.
Проминати, -наю, -єш, сов. в. проминути, -ну, -неш, гл.
1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш.
2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою.
Уліжно нар. Удобно для лежанія. Хоч не в'гжно, так уліжно.
Утікач, -ча, м. Бѣглецъ. Голяк, втікач, приплентач, ланець.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.
