Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати.
Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність.
Намі́шувати, -шую, -єш, гл. 1) сов. в. наміси́ти, -мішу́, -сиш, гл. Намѣшивать, намѣсить. 2) сов. в. наміша́ти, -ша́ю, -єш. Намѣшивать, намѣшать. Тільки зверху чисте зерно, а в середині з половою намішане.
Несміливо, несміло, нар. Несміло. Дівчина несміливо поглядала на Василя.
Печиво, -ва, с.
1) Печеніе. Оце увесь хліб одного печива. Біг дасть до печива — нѣтъ пока. Дайте милостини Христа ради! — Бог дасть, — до печива.
2) Хлѣбъ одного печенія? Печиво хліба спечемо. Паляниця — забудька, що з усього печива сама зосталася в печі забута.
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі.
