Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами.
Відкопувати, -пую, -єш, сов. в. відкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Откалывать, откопать. Щоб ці гроші відкопали такі руки, які закопали.
Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Заюхто́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Закапризничать. От і заюхторились — годі косить. 2) Безл. заю́хторилося. Захотѣлось (о капризномъ желаніи, нѣсколько презрительно). От, заюхторилося їй у город.
Катування, -ня, с.
1) Наказаніе черезъ палача.
2) Пытка.
3) Истязаніе, мученіе.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу!
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Cм. судній 3.
Тимпанник, -ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді).
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
