Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недосвідчений

Недосвідчений, -а, -е. Неопытный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСВІДЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСВІДЧЕНИЙ"
Відмащення, -ня, с. Смазываніе нитокъ основы відмасткою (Cм.). МУЕ. ІІІ. 13.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Харьк. Кобеняком нап'явся. Рудч. Ск. II. 206. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи. Мир. ХРВ. 48.
Обгорода, -ди, ж. Ограда, палисадъ. Обгороди да шанці робили. Макс.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно. Рудч. Ск. І. 172.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят. Вас. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОСВІДЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.