Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі.
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Пластовень, -вня́, м. Хлопья снѣгу. Сніг іде пластівнями.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой.
Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.
Скаля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни.
Уняти Cм. уймати.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.