Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начепляти

Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Рудч. Ск. І. 189. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 533.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПЛЯТИ"
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться. Прил. у.
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно. Вх. Зн. 45.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Зги́бель, -лі, ж. Погибель.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Обдути Cм. обдимати.
Пшінце, -ця́, с. Ум. отъ пшоно.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Старостів, -това, -ве Принадлежащій старостѣ. Стоїш коло старостової хати. Грин. III. 566.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧЕПЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.