Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Постишуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Утихнуть, успокоиться (о многихъ). Крик був такий, а тепер постишувалися.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Продути Cм. продимати.
Скосом нар. Наискось.
Спір, спо́ру, м.
1) Споръ. Ні спору, ні ласки.
2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був.
3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю.
4) Астма.
5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали.
2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить.
