Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наспорити

Наспорити Cм. наспоряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСПОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСПОРИТИ"
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
Загвинти́ти, нчу́, ти́ш, гл. = заґвинтити.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Надкоро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надкороти́ти, -рочу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить.
Округлий, -а, -е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43.
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Пороскущуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Разростись кустами, раскуститься.
Посохти, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Полт. Инше насіння, посходивши, посохло. Єв. Л. VIII. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСПОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.