Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налазливий

Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛАЗЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛАЗЛИВИЙ"
Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі. Голов. І. 169.
Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Їдом нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть. Ном. № 12225.
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Н. п. 2) = комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.  
Набарложи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата. Рудч. Ск. І. 39.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛАЗЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.