Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выворачиваться, вывернуться.
2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Через голови вивертались. Вивернувся до-гори черева на ліжку.
3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!»
5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись.
Волокно, -на, с. Волокно. Ум. волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце.
Гу́ль! меж. = I. Гулі.
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
