Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наковань

На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня. Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВАНЬ"
Багниця, -ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Кенді Cм. кендя.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує. Вас. 146.
Приклякнути, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула. Чуб. III. 367.
Телятонько, теляточко, с. Ум. отъ теля.
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. Харьк. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Волч. у. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. О. 1862. II. 35. Під дощ, під сніг, під шквирю. Мкр. Г. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОВАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.