Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наковань

На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня. Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВАНЬ"
Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.
Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Потрохи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. Ум. потрошку, потрішки, потрошечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. І. 7.
Призвести Cм. призводити.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Шулькнути, -кну, -неш, гл. Шмыгнуть. Шулькне веретільниця. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОВАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.