Винівка, -ки, ж. Винная бочка.
Дри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дѣлать судорожныя движенія, содрогаться. Зарізав барана, — і не дриґався.
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці.
Обханючити Cм. обханючувати.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду.
2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Попід пред.
1) Подъ. Попід темним гаєм. Попід очі смуги.
2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку.
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив.
Хамулуватий, -а, -е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий.
