Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Ковач, -ча, м. = коваль.
Курої́д, -да, м. = Куркоїд. Лях, по його мислі, то син чортів, вражий, поганий, негідний, куроїд, жабоїд.
Півміток, -тка, м. Мѣра нитокъ: 20, 25 — 30 пасмъ. Лянної пряжі три півмітки. Ум. півміточок.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна.
2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять.
Понадкраювати, -раюю, -єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване.
Розславити Cм. розславляти.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Скуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. Скупаться. Ви ще й досі скуповуєтеся? А ми вже все покупили.
Шататися, -та́юся, -єшся, гл. Сновать, суетиться. Шатається, як Марко по пеклу. Шаталась уранці в неділю по коморі.
