Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволок

На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. Cм. наволоком.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОК"
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Попереплішувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепліши́ти, но во множествѣ.
Похоріти, -рі́ємо, -єте, гл. = похворіти. Тоді саме наші діти похоріли. Васильк. у.
Риновка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ринва. 2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ. Черк. у.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Флинтованє, -ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. І. 75.
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.