Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволок

На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. Cм. наволоком.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОК"
Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Вивозити Ii, -вожу, -зиш, сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Ном. № 7225. Вимету разком та вивезу возком. Ном. № 10791.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. ІІ. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90).
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв. Котл. Ен. VI. 52.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье. Вх. Зн. 74.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.