Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муляр

Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. Канев. у. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать. Чуб. V. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯР"
Висвободити, -джу, -диш, гл. Освободить. Рудч. Ск. II. 117.
Запу́ст I, -ту, м. 1) Густо выросшій лѣсъ, густая молодая заросль. Желех. Канев. у. 2) Живая изгородь. Вх. Зн. 20.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости. Ном.
Різанець, -нця, м. Евнухъ. К. МБ. XII. 269.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Чернушка, -ки, ж. 1) Раст.: a) Nigella sativa L. ЗЮЗО. І. 129. б)дика. Nigella arvensis L. ЗЮЗО. І. 129. 2) Монахиня. 3) Кличка коровы. Kolb. І. 65. Ум. чернушечка. Що й у Київі да в манастирі.... там жила-була собі чернушечка. Чуб. V. 1167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.