Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулити 1

Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. Ном. № 11310. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить. Ном. № 10820.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 1"
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Досади́ти Cм. досаждати.
Збур, -ру, м. Трипперъ. Вх. Зн. 20.
Нагина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. нагну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Нагибаться, нагнуться, наклоняться, наклониться. Аж верби нагинались слухать тую мову. Шевч. 146. Що робити — не прибити, жати — не нагнеться. Мет. 40.
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. І. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Н. п. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Професорувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть профессоромъ. Желех.
Спискати, -каю, -єш, гл. Сожрать, уничтожить? Ледачого нігде не спискає. Ном. № 3229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.