Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотузяний

Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗЯНИЙ"
Безпомочний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Бобовиння, -ня, с., бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Відгоріти Cм. відгоряти.
В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Замо́лювати, -люю, -єш, сов. в. замоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Замаливать, замолить.
Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТУЗЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.