Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. 2) Стукотня (глухими ударами).
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. за живіття́ = за життя.
Здо́хти Cм. здихати.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2.
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. 2) Родъ лозы.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Проралити, -лю, -лиш, гл. Пропахать ралом.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Чогось мені не прядеться.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха.
Шиньок Cм. шинк.
