Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірчити

Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧИТИ"
Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр. Желех.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Подавити, -влю, -виш, гл. Передавить. Я вмиг його одправлю к бісу і вас подавимо як мух. Котл. Ен.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили. Харьк. у.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта. Вх. Лем. 453.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися. Желех.
Хитарь, -ря, м. Межа, граница. Шух. І. 73, 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.