Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирянин

Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯНИН"
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ. Вх. Зн. 25.
Ма́сличко, -ка, с. 1) Ум. отъ ма́сло. 2) Родъ игры. Ив. 46.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться. Зміев. у.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Підбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підібрати, підберу, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.