Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю.
Розцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Расцѣнить.
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки.
Хрумсати, -саю, -єш, гл. = хрумати. Коні хрумсают сіно.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Шитво, -ва, с. Шитье. Коли у кравця, чи у швачки за шитвом нитка в'ється, то той, чиє шитво, того року ше не вмре. Як глянула, — впустила і шитво з рук. Примоститься Любка з шитвом до вікна. Вона на шитві сидить одно.
