Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелайник

Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Відм'Ялити, -лю, -лиш, гл. Отколотить, отдубасить. Хтось добре відм'ялив. Чуб.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя. Вх. Лем. 400.
Добазарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Окончить торговать на базарѣ.
Невигода, -ди, ж. Неудобство. Не так шкода, як невигода. Ном. № 2300.
Пацати, -цаю, -єш, гл.ногами. Лежа на животѣ, бить ногами по землѣ. Левиц. Пов. 234.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Черевиченько, -ка, м. Ум. отъ черевик.
Чмок и пр. = цмок и пр.
Шемелити, -лю, -лиш, гл. Шелестѣть. Радом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.