Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марнотравець

Марнотра́вець, -вця, м. Расточитель, мотъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВЕЦЬ"
Бурхайло, -ла, м. Порывистый вѣтеръ, штормъ.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Понакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Наворовать (во множествѣ). Понакрадалися грошей та й нікому волос з голови не спав. Камен. у.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ. Вх. Лем. 457.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання. Чуб. V. 490.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Шутковливий, -а, -е. Шутливый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОТРАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.