Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марнота

Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТА"
Бардз, бардзо, нар. = барз. Грин. ІІІ. 32.
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Надібра́ти Cм. надбірати.
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить. О. 1862. VIII. 33.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Озирати, -ра́ю, -єш, сов. в. озирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129.
Розблискатися, -каюся, -єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Умішати Cм. умішувати 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.