Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марище

Ма́рище, -ща, с. = мара.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРИЩЕ"
Відмітити Cм. відмічати.
Доси́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. досини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Досиниваться, досиниться.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Камен. у.
Збутві́лий, -а, -е. Сгнившій, испортившійся.
Кукільоватий, -а, -е. Перемѣшанный съ Раст. Agrostema githago. 6 пшеничка, да кукільовата.
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Камен. у. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. Камен. у. марнувати час. Попусту терять время.
Опуд, -да, м. = опудало. Шух. І. 112. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею. Шух. І. 166.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.