Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марево

Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Бездоганність, -ности, ж. Безупречность. Желех.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Гойове Листя с. раст. Plantago lanceolata. Вх. Лем. 404.
Ду́шенька, ду́шечка, -ки, ж. Ум. отъ душа.  
Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина. Вх. Зн. 43.
Підсватання, -ня сг. Обрядовое посѣщеніе жениха будущимъ тестемъ и тещей и угощеніе — послѣ сватання. ХС. VII. 426.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Попсувати, -псую́, -єш, гл. Испортить. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052. Запаски мої найкращі попсували.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.