Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Пороздирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза.
2) Растерзать (многихъ).
Посидящий, -а, -е. Усидчивый.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Рабата, -ти, ж. Висячая петля на груди верхней мужской одежды чамари.
Тарганити, -ню, -ниш, гл. Тащить, тянуть.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Чмалений, -а, -е. = чмелений. Хмара хмару швидко гоне, грім по небу торохтить, вітер плаче, вітер стогне, дощ по вікнах порощить. Під чмалену сю незгоду мов побиті люде сплять.
