Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люстерко

Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТЕРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТЕРКО"
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. Чуб. V. 1173. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці... збіглись. Св. Л. 310.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52.
Купа, -пи, ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Левиц. І. 9. Простували козаки невеличкими купами до Лубень. Стор. МПр. 60. 3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами. Стор. МПр. 66. 4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти). Ном. № 3750. 5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Макс. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. МПр. 60. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Чуб. І. 101. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. К. ЧР. 337. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Лукаш. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. МВ. І. 14. Чужі матері гуляють купочками. Мил. 193. Листи... перечитавши, у купочку склавши. Мет. 25.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Зн. 47.
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Н. п. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш. 74. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.). 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. К. (Хата, 2). Діти почали переймати од неї пісні. Левиц. І. 406. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав. ХС. II. 192.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Улан, -на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Н. п. Ум. уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194.
Шипшина, -ни, ж. Шиповникъ. Вх. Пч. І. 12. Не для тебе, Василечку, шипшину садила. Чуб. V. 99. Ум. шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку. Чуб. V. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮСТЕРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.