Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника.
Купа, -пи, ж.
1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять.
2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Простували козаки невеличкими купами до Лубень.
3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами.
4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти).
5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. Чужі матері гуляють купочками. Листи... перечитавши, у купочку склавши.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Листя лободяне.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый.
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Роман воли покидає і дівчину переймає. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. Діти почали переймати од неї пісні. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Улан, -на, м. Уланъ. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Ум. уланик, уланичок, уланчик.
Шипшина, -ни, ж. Шиповникъ. Не для тебе, Василечку, шипшину садила. Ум. шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку.
