Вечерничити, -чу, -чиш, гл. Устраивать вечерниці, бывать на нихъ.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться.
Зрадок, -дка, м. Зрадник. Плини. плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки.
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Обваливать, обвалить, отвалить.
2) Валять, свалять (сукно).
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало.
Паскудник, -ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. 2) Лошадиная болѣзнь. Карбункулъ у скота. збити паскудник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
