Бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Болото, -та, с.
1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті.
2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано.
3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка.
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Настил, -лу, м. Слой снѣга на корѣ деревьевъ, крышахъ зданій и пр.
Натантирити, -рю, -риш, гл. Наговорить, надѣлать? Се він натантирив, Левашову щось сказав, мусів той йому повірить, да ввесь город розчухрав.
Подобріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою.
Поперемочувати, -чую, -єш, гл. Измочить (во множествѣ).
Роскішний, -а, -е. Роскошный, изобильный, богатый. Роскішна сторона лежала пожарищем.
Точитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. 5) Катиться. Точилися вози з гори. 6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п'яному) закрутиться, то він так і точиться. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. 7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. А тим часом розмова точиться та точиться.
