Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любанка

Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Желех. Ум. люба́ночка. Гол. II. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБАНКА"
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Осокорина, -ни, ж. Одно дерево, осокоря. Левиц. І. 62.
Перепартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить работу или предметъ какой либо, работая надъ нимъ; плохо сдѣлать.
Повдовбувати, -бую, -єш, гл. Вставить въ выдолбленное углубленіе (о многомъ). Чуб. І. 76.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Скреготати, -чу́, -чеш, гл. 1) Скрежетать. Зубами скрегоче. Шевч. 2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Чуб. V. 683. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби. 3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.