Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущитися

Лу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИСЯ"
Білечка, -ки, ж. Ум. отъ і. біль.
Вибранець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.
Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Грудни́ця, -ці, ж. 1) = Грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася. Чуб. V. 563.
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища. Морд. Пл. 6.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Снігур, -ра, м. 1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris. 2) = снігурка. Вх. Пч. II. 29.
Хитрити, -рю́, -риш, гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.