Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущити

Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИ"
Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность. Желех.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Добі́ддя, -дя, с. Дообѣденное время.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Куховар, -ра, м. = кухарь. Згодили якогось москаля з мита за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64).
Підсватання, -ня сг. Обрядовое посѣщеніе жениха будущимъ тестемъ и тещей и угощеніе — послѣ сватання. ХС. VII. 426.
Примедикувати = приметикувати, -кую, -єш,, гл. Придумать, приспособить. Треба примедикувати так клямку до дверець, щоб свині не одчинили. Рк. Левиц.
Приплутати, -ся. Cм. приплутувати, -ся.
Роскурювати, -рюю, -єш, сов. в. роскури́ти, -рю, -риш, гл. Раскуривать, раскурить. Я йому роскурила (люльку) і падала. Ном. № 9302.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.