Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина.
Зво́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. звезти́ся, -зу́ся, -зе́шся и звози́тися, -жу́ся, -вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица.
Милова́нець, -нця, м. Фаворитъ, любимець.
Надря́гнути, -гну, -неш, гл. Высохнуть, просохнуть.
Отирлуватися, -луюся, -єшся, гл. О стадѣ овецъ: расположиться въ полѣ для отдыха. Отара отирлувалась, зорює і чабани поснули.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).
