Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лускирь

Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКИРЬ"
Ганок, -нка и пр = ґанок и пр.
Загру́ти, -ру́ю, -єш, гл. Закричать (о воронѣ). Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ, напечатанной Срезневскимъ. Закряче ворон, загрує, зашумує. Запор. Стар. І. 105.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка. Вх. Зн. 24.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі. Чуб. III. 106.
Сміти, -смію, -єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє. Мет. 105.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСКИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.