Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловучий

Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВУЧИЙ"
Безощадний, -а, -е. Безпощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.
Нещиро(в), нар. Неискренне. Покинь нещире мене кохати. Чуб.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. АД. І. 209. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Дума. Вже я потурчилась, побусурменилась. ЗОЮР. І. 213. АД. І. 233. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви. ЗОЮР. І. 277.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша. Шух. І. 235, 81.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий. Черк. у.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.