Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловучий

Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВУЧИЙ"
Гінно нар. Свободно, вольно. Угор.
Досо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.
Же́вжичок, -чка, м. Ум. отъ жевжик.
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
На́дібок, -бка, м. 1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. Мнж. 186. 2) Хозяйственныя принадлежности. на́дібок у піч. Никуда негодная вещь. Лебед. у.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Пчілка, -ки, ж. Ум. отъ пчола.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Хазяїновитий, -а, -е. Хозяйственный, ведущій хорошо хозяйство. Хазяїновитий був покійник. Сим. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.