Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука.
Зволе́ння, -ня, с. Соизволеніе. Як панське зволення.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати.
Крутоголовчики, -ків, м. мн. Раст. Prunella grandiflora.
Нестям, -му, м. = нестяма.
Подорожчати, -чаю, -єш, гл. Вздорожать.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці.
Ракати, рачу, -чиш, гл. = рахкати. Ґ вечеру рачат жаби.
