Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобідка

Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода. ЗЮЗО. I. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБІДКА"
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Ля́лько, -ка, с. Зрачекъ въ глазу. Вх. Лем. 433.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. Черниг. у. 2)з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный. Вх. Лем. 448.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Умах нар. Вмигъ, быстро. Нарядилась вмах. Котл. Ен. VI. 81.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго. К. Дз. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.