Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лихота

Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХОТА"
Витовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Побить, поколотить. 2) Растолковать, разъяснить.
Кунштик, -ка, м. Рисунокъ, картинка. І книжечок з кунштиками в Ромні накупили. Шевч.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива. Канев. у.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.  
Скурвий, -а, -е. Распутный. Скурва баба. Мнж. 124.син. Сынъ распутной женщины. (Брань). Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба потряс. Макс.
Упускне, -ного, с. Въ свадебномъ обрядѣ: плата деньгами или угощеніемъ за пропускъ бояръ въ хату. Чуб. IV. 186.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою.... Рудч. Ск. II. 80.
Цяцінька, цяцічка, -ки, ж. Ум. отъ цяця.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Ном. № 2970. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде. Котл. Ен. VI. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.