Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовдур

Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВДУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВДУР"
Водограй, -граю, м. Фонтанъ. Желех.
Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже. О. 1862. V. 83, 84.
Закахи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. І. 211.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни. Грин. II. 180.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». Г. Барв. 358. 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя. Кобеляк. у.
Трисв'ятий, -а́, -е́ Пресвятой, святѣйшій. Оттакої трисвятої. Ном. № 6362.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб. Рудч. Ск. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВДУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.