Відликати, -каю, -єш, сов. в. відкликати, -кличу, -чеш, гл. Отзывать, отозвать.
Глядіти, -жу, -диш, гл.
1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди.
2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Глядят короваю, чи спікся.
3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Гляди себе, то й буде з тебе.
4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа.
5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Треба глядіти п'ятниці і середи.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться.
Зноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Износиться. Зносилася свити. І краса була — не знать коли зносилася.
Ло́тать, -ті, ж. = латаття.
Моцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. = mоцуватися.
Переговорити Cм. переговорити.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Щерлатий, -а, -е. = шарлатовий? Вилинули соколи з чужої сторони і сіли-упали у лісі на превольдобному древі орісі, звели собі гніздо щерлатне, а знесли яйце жемчужне.
