Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

апелювання

Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПЕЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПЕЛЮВАННЯ"
Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. Стор. І. 191. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152.
Кабанячий, -а, -е. Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода. Вх. Зн. 49.
Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка. Вх. Лем. 454.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни. ЗОЮР. І. 255.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый. Черном.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой. Шейк.
Уряджати, -джаю, -єш, сов. в. урядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Cм. уряжати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АПЕЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.